vm-logo.jpg (26763 bytes)

N 11, 1998

У номері | В номере:

Опыт следования в Божьей семье (укр)
Вести украинского униона (укр)
В Вишгороде -- мир и благополучие (укр)
Слово Истины (рус)
Свет нашой надежды (укр)
Давайте доверимся Богу (рус)
Поможем нашим собратьям! (рус)

Досвід слідування в Божій сім’ї

Про що йшла мова на Річній нараді Всесвітньої Церкви АСД у Бразилії

З 29 вересня по 7 жовтня керівники Церкви адвентистів сьомого дня із усього світу зібралися на Річну нараду під гаслом «Досвід слідування в Божій сім’ї».

Керівники Церкви з усіх куточків Земної кулі зазначали, що Церква не тільки дивиться на здобуті результати (а громади адвентистів сьомого дня сьогодні є у 210 країнах світу, загальна кількість членів Церкви — більш як 10 мільйонів чоловік, та близько 2000 чоловік приєднуються до сім’ї дітей Божих щодня), але й звертає серйозну увагу на завтрашній день та на проблеми, що існують у Церкві.

«Якою ж має бути Церква у наступному тисячолітті? Яку діяльність потрібно розвивати в ці останні роки перед приходом Христа?» — ці питання стали основною темою наради. Дуже приємно, що у представників Церкви з різних країн відбувся відкритий діалог. Брати висловлювали різні погляди, але це їх не роз’єднувало, а навпаки, дозволяло досліджувати проблеми, що існують, з усіх сторін. Відчувалося, що Дух Святий міцно тримає Свою Церкву за руку і веде її, як Церкву остатку, до Другого приходу Христа.

Незважаючи на постійне зростання Церкви, присутні висловлювали думки про те, як зробити її роботу кращою, удосконалити керівництво, організаційну структуру з тією метою, щоб у громадах на місцях люди відчували, що як вищі, так й інстанції церковного управління середнього рівня завжди турбуються про них. Висновок був один —Генеральна Конференція, керівництво дивізіонів повинні не стільки спрямовувати роботу Церкви, скільки «спрямовуватися» самим на місцеву громаду, а керівники будь-якого рівня мають бути близькими до людей.Президент Роберт Фолкенберг зазначив, що Генеральна Конференція про це весь час думає і бажає, щоб у Церкві несли служіння насамперед винятково посвячені люди. Присутні також наголошували, що незабаром, у 2000 році, у Торонто (Канада) відбудеться з’їзд Всесвітньої Церкви Адвентистів сьомого дня, і до цього часу Церква повинна мати певну концепцію щодо вирішення існуючих на сьогодні проблем.

Делегати з усіх континентів обговорювали також багато інших питань, стосовно місцевих та всесвітніх перспектив Церкви, планування народжуваності, клонування, запобігання захворювань, що передаються статевим шляхом. Було на порядку денному також і питання про внесення змін до Церковного керівництва.

Розклад дня делегатів був дуже напружений: засідання починалися з сьомої години ранку і продовжувалися до дев’ятої вечора. Було внесено багато планів та пропозицій, делегати розповідали про те, як діє євангелізація у всьому світі. Ось що повідомив, наприклад, у своєму звіті Президент із Південної Америки:

«У Південно-Американському Дивізіоні біля 1,6 млн. адвентистів сьомого дня. Кожного року тут приєднуються до Церкви ще 147000 чоловік (для порівняння — у всьому ЄАД зараз близько 120000 членів). Всі ці успіхи досягаються завдяки особистій євангельській діяльності членів Церкви. Так, завдяки посвяченому служінню жінки, яка працює викладачем у одному з навчальних закладів у Болівії (їй 67 років), тут були організовані близько 60 громад, а одна молода дівчина, якій 23 роки, привела до Бога більш як 600 чоловік».

На цьогорічній нараді були присутні 400 делегатів, і усі вони молили Бога про духовне зростання віруючих людей, про поширення євангельської вістки у всьому світі, про майбутній прихід Ісуса Христа.

Володимир Крупський,
президент УУК.

Вісті Українського Уніону

Новини УУК

Сімферополь. З 18 вересня по 11 жовтня в приміщенні кінотеатру «Космос» проходила Євангельська програма, яку проводила Ольга Мурга. Останнім часом ця жінка-євангеліст має особливі Божі благословіння у проповіді Слова Істини. Ось і цього разу на зустрічі щодня приходили біля 300 відвідувачів, а у вихідні їхня кількість збільшувалася до 400 чоловік: у ці дні в залі навіть не вистачало місць. Серед слухачів були люди різних національностей (українці, росіяни, вірмени) та віросповідань — свідки Єгови, православні, члени протестантських церков, мусульмани. Відзначалося також, що за соціальним станом більшість відвідувачів належали до інтелігенції — науковці, викладачі, медичні працівники. Так серед тих, хто прийняли хрещення, — а їх було 125 чоловік — один мусульманин, професор медінституту, а також — директор фірми за національністю — вірмен. Привертає увагу те, що заяви на хрещення подали 276 осіб, — майже всі, хто відвідував зустрічі!

Через тиждень після закінчення програми відбудеться ще одне хрещення: для тих, хто за якихось обставин не змогли приєднатися до Божої сім’ї під час програми. Надалі для новоохрещених по суботах будуть проводитись окремі богослужіння, що розпочинатимуться о 13 годині. Це зроблено з огляду на те, щоб новонавернені до істини могли вживати «м’яку» духовну їжу. Після закінчення кампанії створено відеофільм (40 хв.), що розповідає про увесь її хід.

Зараз у Сімферополі існують дві адвентистські громади у складі 409 та 141 чоловіки.

Миколаїв. У керівництві Південної Конференції сталася зміна. Замість пастора В.А.Крупського, який звершував служіння президента конференції, а тепер обраний VI з’їздом Церкви АСД президентом Українського Уніону, новим президентом Південної Конференції став пастор Олександр Олександрович Панков. Пастор Панков до цього часу займав посаду скарбника УУК. Він звершуватиме своє служіння на строк до майбутнього з’їзду Південної конференції, який повинен затвердити його кандидатуру або ж обрати іншого президента.

Вісті Євро-Азіатського Дивізіону

Самара

Євангельську кампанію, що почалася в середині серпня, проводив євангеліст Мойсей Островський. Його посвяченість та вміле спрямування програми зібрали у перші дні більш як 1000 чоловік. Потім зібрання відвідали понад 500 чоловік.

Кампанія пройшла успішно: охрестилися 125 чоловік; проте відзначається, що євангелісту Мойсеєві Островському невідомі особи неодноразово погрожували тим, що він може поплатитися за свою ревність і сміливу проповідь.

Зеленоград Ростовської області

Більше двох років місцевому керівництву Церкви влада не дозволяла проведення євангельської програми. Взагалі в цьому місті спостерігається сильний вплив православної церкви. Рік тому в Зеленоград приїхали місіонери-добровольці, і саме їх служіння підготувало грунт для проведення програми.

Кампанія проходила з 14 серпня по 19 вересня. Її проводили пастор В.Я.Предоляк та його дружина Любов Костянтинівна.

Кожного дня програму відвідувало 300 чоловік, а після її закінчення хрещення прийняли 23 чоловіка.

Муром

Своєю стародавньою культурою це місто відоме, мабуть, усім. Коли приїздиш сюди, не можеш не помітити золотих куполів численних православних церков. І от, в цьому місті після євангельської кампанії, яку проводив 1995 року пастор Я.П. Кулаков, народилася громада адвентистів. Було охрещено 30 чоловік. На служіння до церкви був направлений пастор Віктор Марков. Через деякий час церква придбала приміщення, обладнала його під молитовний будинок, і це привабило людей. У кінці серпня цього року в Муромі почалася нова євангельська програма. Більш як 300 чоловік відвідало ці зустрічі.

 

Бог, Ти — радість моя!

Хрустальний

Саме під таким девізом з 3 по 6 вересня в невеликому селищі Хрустальному, яке знаходиться між містами Єкатеринбург і Первоуральськ, проходив музичний фестиваль християнської пісні та музики Церкви АСД, що був організований молодіжним відділом Уральської конференції. Молодих музикантів і співаків особливо вразила зустріч із гостями фестивалю, людьми, які більшу частину свого життя провели на театральній сцені. Сім’я Ареф’євих, Юрій та Лариса, 25 років віддали театру. Сьогодні вони прийшли до Бога. Юрій — керівник невеличкої громади в місті Верхнєвєнську, Лариса проводить місійну роботу, доречно використовуючи при цьому свій благозвучний спів. Сестра Тетяна прийшла до Церкви завдяки посвяченому служінню сім’ї Ареф’євих. У минулому вона також була актрисою, співачкою оперного театру. Сьогодні її надзвичайний голос звучить над широтами Уралу на євангельських програмах, різноманітних християнських заходах, у громадах Єкатеринбурга.

 

Заокський

9 вересня в Заокській Духовній Академії почався новий навчальний рік. Студенти з радістю зустрічали один одного та нових викладачів, серед яких і улюбленець студентів Є.В. Зайцев. Нещодавно він повернувся з університету ім. Ендрюса, і тепер його вітали як доктора богослов’я. Промовці висловлювали впевненість, що Господь буде й далі продовжувати благословляти цей навчальний заклад. М.Ф. Камінський, секретар ЄАД, виступив з короткою настановою для студентів, а В.Д.Столяр, президент ЗРУК, привітавши велике зібрання студентів та викладачів, підкреслив необхідність посвячення, віри в молитву, в Бога.

РОБОТА МОЛОДІЖНОГО ВІДДІЛУ

Біля 30 табірних зібрань було проведено на території Західно-Російського уніону. Сотні молодих людей уклали Заповіт з Господом. На Уралі, Кавказі, в Центральній, Волзькій, Східній, Північно-Західній Конференціях такі молодіжні заходи зібрали надзвичайну кількість людей. Як ніколи, молодь об’єднувалася, раділа спілкуванню. Більшість програм було спрямовано на проповідь Євангелія людям, які живуть поблизу. Молоді люди виходили в міста та селища з книгами, концертами, з проповіддю Благої вістки. Вони роздавали людям посібники з вивчення Біблії, буклети, трактати.

Табірні зібрання проводилися не тільки для молоді, але й для дітей. Це так звані християнські дитячі табори. Особливо збагатилися діти дивовижними досвідами під час табірних зібрань у Волго-Вятській, Північно-Кавказькій, Уральській Конференціях. Це ще раз підкреслює необхідність проведення таких заходів для дітей та юнацтва.

Валдай Новгородської області.

22 серпня 1998 року тут відбулося хрещення, що поклало початок утворенню в цьому місті групи адвентистів сьомого дня. Як результат посвяченої роботи місіонерів-добровольців сім’ї Степанових, пастор Н.Смагин хрестив у водах місцевої річки 5 сестер. Це був славний і радісний день для Степанових, які в грудні 1977 року приїхали до Валдаю на місійне служіння. Михайло і Градислава щоденно посвячують 8-10 годин проповіді Євангелія, переходячи з дому в дім, а щонеділі пропонують жителям рідного міста духовну літературу на місцевому ринку.

Камзолова Ю.

Слово Истины

Пригородный автобус прибыл на автостанцию небольшого степного городка Арциз. Люди заторопились по своим делам. Двое пожилых людей, отделившись от выходящих из автобуса, направились к музыкальной школе. Вскоре на их лицах засияли радостные улыбки. ›Брат Дмитрий! Сестра Мария!№ Г приветствовали прибывших братья и сестры, которые собирались на богослужение.

Около трех лет тому назад, после евангельской кампании, проведенной Болградской общиной и пастором Анатолием Налчаджи, первые пять арцизцев приняли крещение. Но они не были первыми адвентистами в этом районе. Долгие годы хранили верность Господу и жили с любовью Христовой в сердце скромные наши братья и сестры также и из Вознесеновки.

В конце января этого года, по Божьему благословению, община церкви АСД в г.Арцизе была официально зарегистрирована, и теперь арцизские адвентисты могут посещать богослужения ближе к месту проживания.

И вот, сегодня, в прекрасное субботнее утро, для участия в вечере Господней собрались верующие из нескольких районов Одесской области.

›Как радуются сейчас небеса, что зал полон теми, кто пришел прославить Господа№, Г сказал в своей проповеди пастор Петр Васильевич Осадчук. Вместе с женой Надеждой Кирилловной они много потрудились во славу Божью, отдавая все силы и здоровье для посева семян, взращиваемых Духом Святым. Они терпеливо учили нас познавать истину, с их помощью открылась нам Божья любовь. За годы работы на ниве Божьей многие души привели эти служители ко спасению, а сегодня эстафету пасторской работы принимает Анатолий Дмитриевич Буркач.

Звучат прекрасные слова псалмов. В общем хоре благодарения слились голоса братьев и сестер из Арцизского, Саратского, Татарбунарского и Тарутинского районов.

Наша церковь еще очень молода, но перед ней открыто большое миссионерское поле. Слава Богу за то, что на земли Буджакской степи пришло слово Истины.

Галина Белокопытая,
г.Арциз Одесской области
У Вишгороді — мир і злагода

У старовинному місті Вишгороді, що під Києвом, найкращі в Україні взаємні стосунки між християнами різних конфесій. Такого висновку дійшли у Держкомрелігій України і на доказ вирішили провести саме тут міжконфесійну зустріч на тему «Благодійницька і доброчинна діяльність християнської церкви». Перша частина зустрічі відбулась у Києві, друга — у Вишгороді. Присутні — представники православної церкви, церкви християн віри євангельської — п’ятдесятників, церков харизматичного спрямування, Церкви АСД та представники Держкомрелігій — вислухали звіти церков про їхню благодійницьку та доброчинну діяльність, і невеличкі виступи художніх колективів від кожної із конфесій. Із позитивнго боку відзначалося, що Церква адвентистів сьомого дня, зокрема, розпочала проводити серед дітей, підлітків та молоді району програму «Ні — курінню, алкоголю, наркотикам!», а п’ятдесятники налагодили приготування безкоштовних обідів для тяжко хворих, яких ніхто не відвідує. Представники православної церкви московського патріархату розповіли про те, як багато благодійної роботи було зроблено у минулі роки і як під час святкування православної Пасхи вони безкоштовно роздавали хворим у с.Пуща-Водиця крашанки.

— Чим пояснюється те, що у вашому районі відзначаються найкращі стосунки між віруючими різних конфесій? — звернулися ми до пастора Вишгородської громади АСД Віктора Миколайовича Бостана.

— На своїх щомісячних міжконфесійних зустрічах, які розпочалися ще у 1997 році з ініціативи заступника голови районної держадміністрації у справах релігії Марії Федорівни Дем’янчук, а тепер проводяться віруючими вже самостійно, — сказав він, — представники всіх християнських церков району вирішили проповідувати і виховувати членів своїх громад у дусі миру і любові з християнами інших деномінацій. Всі разом ми дійшли до висновку, що наш поклик — не конфронтація, а проповідь святого Євангелія, розбудова своїх церков. Якщо ж будемо конфронтувати — то від цього тільки постраждає справа Божа», — відзначив пастор вишгородських адвентистів.

Записав Олександр Соколенко

 

Світло нашої надії

Урочисте посвячення дітей на новий навчальний рік — така подія відбулася вперше у громаді адвентистів сьомого дня у м. Хмільнику.

Діти прийшли з батьками, дідусями й бабусями, щоб попросити у Бога благословення на добре навчання. У спільній молитві всі схилили голови й серця до ніг Спасителя з проханням благословити їхніх дітей на життя й науку.

Микола Якобчук, м.Хмільник

.

Ведучий богослужіння, гість церкви, секретар Подільської конференції, пастор Іван Серна щиро, по-батьківськи, з любов’ю і ласкою Ісуса Христа привітав усіх і провів серед дітей-першо-класників вікторину на знання Божих істин. Усі діти відповідали гарно, бо Ісус уже давно — їхній найкращий Друг. Іван Дмитрович розповідав дітям, юнакам та дівчатам притчі про доброту та любов Божу до всього сущого на Землі, про те, як слід любити ближнього свого. Він побажав батькам, бабусям і дідусям, щоб вони постійно навчали дітей мати головними в житті такі поняття, як Бог, сім’я, друзі, й уже на останньому місці — матеріальні блага. Ростити дерево потрібно з міцним корінням, отже, і серця дітей мають перебувати у мирі, любові та злагоді до батьків, а серця батьків — до дітей.

Усі діти за правильні відповіді за знання Біблії одержали призи. Потім маленькі друзі Христа декламували вірші, співали псалми. Після цього усі присутні звернулися до Небесного Отця з молитвою про те, щоб їхні діти стали прикладом для інших, світлом Божим у школах, ліцеях, технікумах нашої держави, щоб упродовж усього життя в їхніх серцях жило Слово Боже і керувало їхніми вчинками і діями, а зернами Христової мудрості був засіяний весь світ.

Давайте доверимся Богу

Когда я смотрю, как свободно теперь совершаются обряды крещения в бассейне или на речке, Г всегда вспоминаю прошлые времена и думаю: ›В достаточной ли степени сегодня и крещаемые, и присутствующие понимают, что в это самое время совершается особое божественное таинство накотором присутствут невидимые свидетели Христа Г ангелы Божьи?№

Сам акт крещения Г очень важное и ответственное событие в жизни человека. Подобно тому, как младенец рождается для жизни в этом мире, так и мы посредством принятия крещения видимым образом рождаемся для новой жизни во Христе. Это сознательное рождение. Если о дне вашего рождения вы ничего не помните, то о ›духовном№ рождении можете поведать многое, ведь решение принять крещение в начале новой жизни со Христом долго созревало и вынашивалось в вашем сознании, и лишь после окончательной победы над сомнениями и страхом вы смело засвидетельствовали, что избрали жизнь со Христом. И небо совсем не безучастно к вам в этот момент. Ведь в божественной ›канцелярии№ знают о вашем решении и заранее готовятся к этому событию. Я убежден, что ангелы обязательно присутствуют на этом торжественном собрании: ›Так, говорю вам, бывает радость у Ангелов Божьих и об одном грешнике кающемся№ (Лука 15:10).

Случай, о котором я хочу рассказать, произошел в 1962 году, во времена травли и клеветы. Но невзирая на тяжелые испытания, Церковь росла: хотя и в трудных условиях, но совершались и крещения, и Вечеря Господня, и бракосочетания. Мы чувствовали, что Небо к нам очень близко .

Был горячий летний день. На хуторе Теплый (Краснодарский край) к крещению готовились пять человек, большей частью пожилые люди. Создавалась новая группа, и нам хотелось провести крещение на самом высоком уровне.

Мы выбрали место на горной речке Лаба. Вода в ней холодная, прозрачная и очень быстрая, а дно устлано скользкими гладкими камнями, поэтому в том месте, где воды выше колен, Г не устоит и самый сильный человек. Даже коровы на такой глубине не переходят реку Г обязательно унесет. Поэтому было найдено для крещения достаточно глубокую (выше пояса) ›заводню№ Г место, где вода, заливая на берегу низкие места, образует хорошие большие водоемы, соединенные с основным течением реки.

В те годы мы не могли собираться открыто большой группой на берегу реки. Во время обряда крещения обычно присутствовали только крещаемые, проповедник, диаконы и диакониссы; только потом, уже в молитвенном доме, принимали в общину, поздравляли, совершали причастие.

Итак, мы направились к месту крещения вместе с братом, который вчера подыскивал заводь. Однако, к нашему изумлению, воды оказалось совсем мало Г всего по колено. Брат удивленно разводил руками, заверяя, что вчера он здесь купался и воды было вполне достаточно. Что делать? Где же нам теперь совершить крещение? Везде мель только шумит река, унося деревья и скользя о камни.

Возвратившись в молитвенный дом, мы рассказали об этих проблемах остальным членам Церкви. Было принято решение: довериться во всем Богу и делать все, как наметили. Все должны были молиться, в то время как пастор с крещаемыми пойдет и исполнит обряд крещения пусть даже в мелкой воде. Но когда мы снова пришли на то же место, воды оказалось выше пояса. Без всяких проблем было исполнено повеление Господа.

Возвратившись с реки, мы с радостью всей общиной прославили Господа, Который в очередной раз показал Свою силу и заботу о нас. Когда мы намечали время и место для крещения, на Небе тоже знали об этом...

В этот же день Бог преподал для нас еще один урок.

Во время поздравления крещенных в молитвенном доме мы хотели спеть торжественный псалом. Три раза начинали и тут же останавливались, хотя все знали этот гимн; каждый начинал как-то по-своему, и поэтому ничего не получалось. Случай воистину удивительный! Заметив, что среди поющих начинает появляться нервозность, я предложил начать богослужение без пения. Так и сделали. Все прошло хорошо, а в конце собрания мы не только общие, но и хоровые псалмы пели совсем замечательно. Когда собрание закончилось и люди начали расходиться, женщины, сидевшие на скамейке возле соседней калитки, рассказали о том, что как только у нас началось собрание, на противоположной стороне улицы появились пред-ставители власти: председатель сельсовета, участковый милиционер и депутат. Услышав пение, они устремились в нашу сторону сочевидным намерением помешать богослужению. Однако, как только пение прекратилось, они возвратились. Так повторялось несколько раз, когда мы пробовали начать пение и опять останавливались. А в это время кто-то из жителей позвал их: оказалось, в противоположном конце села завязалась драка Г они туда и напра-вились. Только теперь стало ясно, почему у нас не получалось пение: ибо такова была воля Божья Г Сам Господь позаботился о нас, охраняя проведение торжественного собрания, посвященного крещению.

Будем же во всем доверять руководству Божьему! Только Он знает и видит настоящее и будущее...

Поможем нашим собратьям!

Дорогие братья и сестры! Вам, конечно же, известны трагические события последних лет на Балканском полуострове. Когда межнациональные конфликты еще более усугубляются чувствами принадлежности к той или иной религии, происходит опасное сочетание, способное вызвать многочисленные убийства и разрушения. К сожалению, в данном регионе именно это и произошло.

За время войны многие здания христианских конфессий, мусульманские мечети были либо полностью разрушены, либо серьезно повреждены. Это касается и нашей Церкви. Более пятидесяти адвентистских молитвенных домов были либо разрушены, либо очень серьезно пострадали.

В балканских странах насчитывается 12000 адвентистов. Даже в более нормальных условиях было бы практически невозможно восстановить эти здания, не говоря уже о нынешней ситуации, когда нашим общинам в Боснии, Югославии, Хорватии и Македонии просто нет абсолютно никакой возможности справиться в одиночку с этой проблемой. Не может им помочь и Трансевропейский Дивизион, на территории которого они расположены, так как, кроме этих проблем, существуют многочисленные трудности еще и в Литве, Латвии, Польше, Албании, Израиле, Судане и Пакистане (перечислены лишь некоторые из 38 стран, за которые отвечает этот Дивизион).

Во всем мире будут собираться средства для восстановления молитвенных домов на территории бывшей Югославии. Вместе с братьями из Генеральной Конференции мы делаем все возможное, чтобы рассказать всем членам наших церквей об этой нужде и призвать их быть щедрыми в своих дарах.

Мы сможем решить проблему наших братьев и сестер на Балканах только с помощью Всемирной Церкви. Люди в бывшей Югославии не могут сделать это сами, не может этого сделать и Трансевропейский Дивизион, но сможем мы — все вместе! Пожалуйста, помогите нам и расскажите о данном сборе средств любыми доступными способами.

 

Искренне ваш,Бертил Викландер,
президент Трансевропейского
Дивизиона,8 сентября 1998 г.