Проблеми взаємостосункiв вирiшуються у братерському дусi

Упродовж трьох днів, одночасно з роботою Річної наради у грудні 1998 р., в духовному центрі Церкви АСД у Києві працювала спеціальна Комісія Генеральної Конференції АСД на чолі з віцепрезидентом ГК пастором Клустерхайсом. До комісії також входили адміністратори ЄвроАзіатського Дивізіону і Українського Уніону Церкви АСД.

Чим було викликане створення такої представницької комісії та які питання вона розглядала?

На порядку денному стояло лише одне питання: розгляд звернення VI Всеукраїнського з'їзду Церкви АСД до Генеральної Конференції про відокремлення Українського Уніону від ЄвроАзіатського Дивізіону і приєднання його до одного з Європейських дивізіонів.

Потрібно визнати, що таке звернення до Всесвітнього духовного центру було викликане як об'єктивними, так і суб'єктивними факторами. Складаючи біля 45% членства від загального числа Церкви на території колишнього Радянського Союзу, керівництво Українського Уніону вважало, що має право розраховувати на належне до нього ставлення з боку вищих церковних організаційних структур, зокрема Дивізіону особливо у фінансових питаннях. Так розподілення коштів на будівництво молитовних будинків, євангелізацію та інші проекти не завжди проводилося рівномірно. До рішення наболілих проблем в Українському Уніоні керівництво ЄАД, на думку керівників Церкви в Україні, ставилося упереджено. Всебічно нехтувались ініціативи церковних відділів, що приводило до незадоволення і непорозумінь.

Усе це і призвело до того, що делегати VI з'їзду виявили ініціативу і винесли рішення: у випадку, якщо така ситуація продовжуватиметься, ставити питання про перехід в адміністративному плані до іншого дивізіону.

Зрозуміло, що рішення з'їзду було розраховане на п'ятирічний період урядування обраного керівництва Церкви.

Потрібно віддати належне оперативності керівництва Всесвітньої церковної організації. Вже через кілька місяців на Річній нараді Генеральної Конференції, яка проходила в жовтні 1998 році в Бразилії, це питання було включене до Порядоку денного і створена комісія щодо вивчення цього дуже відповідального питання. Вихід України з організаційної структури ЄвроАзіатського Дивізіону ставив під загрозу взагалі подальше його існування, як одного із всесвітніх відділень Генеральної Конференції.

Комісія працювала плідно, у братерському дусі взаємопорозуміння, шукаючи якнайкращий шлях вирішення проблеми.

Під час перебігу дискусій були виявлені й деякі негативні фактори, які можна назвати суб'єктивними, з боку керівництва Українського Уніону. Обидві сторони у стані Божого страху визнали власні "недоробки" і домовилися надалі працювати у дусі братерської взаємоповаги і порозуміння, не допускаючи упущень, які провадять до загострення взаємостосунків, а також враховувати в роботі недоліки минулого. Таким чином у результаті відпала організаційна необхідність відокремлення Церкви АСД в Україні від ЄвроАзіатського дивізіону.

Остаточна Резолюція Комісії була поставлена на голосування Річної наради керівників Церкви в Україні й одноголосно підтримана.

На початку нового року моє щире прохання до всіх служителів і членів Церкви АСД в Україні молитися і діяти для збереження духовної і організаційної єдності Божої сім'ї в Україні і в усьому світі. Нехай здійсняться заповітні слова нашого Господа і Спасителя перед хресними муками: "Нехай будуть усі єдино: як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі. Щоб і вони були одно в Нас, щоб світ увірував, що Ти послав Мене" (Йоан.17:21).

В.А.Крупський,

президент Української Уніонної Конференції Церкви АСД.