свечкаТ писал(а):
с точки зрения Церкви - нет
В мене тато не рік був в церкві присвітером (колись був помічником пастора в одній новій громаді), до того дияконом, секретарем церкви. Від нього ніразу не чув, що церква забороняє цілуватися. Ще є таке, як для всього свій час і місце. Ніколи на концерті в опері не буду ні з того ні сього кричати "Україно, давай; Шевченко, забивай".
Правда я не говорю, щоб всі зі всіма цілувалися - на вулиці, в трамваях, автобусах. Дико.
Поцілунок це для кожного ідивідуальне! Для когось прояв довіри, ще для когось приязні, дружби, просто симпатії, подяки, любови. І всі поцілунки різняться між собоюза цими "проявами". Ніколи не поцілую, маму, як однокласницю , одногрупницю;а мама мене ,як свою маму. На це вливає стосунки між тими, хто цілується.
Поцілунок - просте і приєне і в той же час звичне і нормальне. Не треба жити в середньовіччі, і відлякувати всіх від себе. Треба бути самим собою, не комплексувати.
З чого ви ,взагалі, робити проблему. Я наприклад не бачу нічого гріховного в тому, щоб поцілуватися з друзями,хоч вони не в церкві ( правда, цілуватсь з тими хто на се заслуговує ).
Чи краще подрузі дитинства, з якою вчився в школі 10 років, при зустрічі ( коли ви 2 чи 5 років не бачилися ) сказати "знаєш, я тебе не обнімлю, це не пристойно і не пробуй мене цілувати в щоку, це ж вульгарно. В мене в церкві таке не прийнято, і ми взагалі стараємся чим поменше проявляти хоть найменші контакти" . Що вона подумає про мене? Фанатик!!!!!!!!!!! Закоплексований фанатик. І не головне тощо вона подумає, "це" просто смішно. (знаючи мене мене , Вона б подумала, що я просто жартую)