Маранафа
 БИБЛИЯ  НОВОСТИ  БИБЛИОТЕКА  СЛОВАРЬ  ГАЛЕРЕЯ  МУЗЫКА  ТЕАТР  ОТКРЫТКИ  КУХНЯ  РЕЙТИНГ  КАТАЛОГ  ФОРУМ   ЧАТ  ЗНАКОМСТВА
15:43 В Украине женщины зарабатывают на 35% меньше мужчин

14:42 В Египте будут судить 20 человек за казнь христиан в Ливии

13:42 Активировать мозг и замедлить старения поможет обычное молоко

12:45 В авиакатастрофе в Колумбии выжили трое евангельских христиан

18:42 В Киеве эксперты  обсудили, как сохранить свободу совести в странах-участницах ОБСЕ

17:43 28 ноября начинается пост у православных и греко-католиков

17:43 Глава УГКЦ представил в тезисах позицию Церкви относительно семьи и церковного брака

12:42 Украина опустилась в рейтинге по уровню человеческой свободы

18:42 Папа римский благословил Стивена Хокинга на встрече в Ватикане

18:42 Всеукраїнська Рада церков святкує двадцятирічний ювілей

16:42 Папа Римский посетит Ирландию впервые с 1979 года

14:42 Пастори Буковини готуються до відзначення ювілею Реформації

14:42 Папа дал право отпускать грех аборта рядовым священникам, а не только епископам

13:42 Многие британские школы внедряют игровое изучение основ христианства

13:42 Чернівецька облрада провела свій перший молитовний сніданок

 

 

2-я Царств. Глава 12. Библия с поиском по слову или словосочетанию. Сравнение версий. - Маранафа
Русский синодальный перевод, Український переклад Огієнка, King James Version

Поиск в

Ветхий Завет > Книга 2-я Царств > Глава 12

1. §И послал Господь Нафана к Давиду, и тот пришел к нему и сказал ему: в одном городе были два человека, один богатый, а другой бедный;
УПО: І послав Господь Натана до Давида, а він прийшов до нього та й сказав йому: Два чоловіки були в одному місті, один заможний, а один убогий.
KJV: And the LORD sent Nathan unto David. And he came unto him, and said unto him, There were two men in one city; the one rich, and the other poor.

2. у богатого было очень много мелкого и крупного скота,
УПО: У заможного було дуже багато худоби дрібної та худоби великої.
KJV: The rich man had exceeding many flocks and herds:

3. а у бедного ничего, кроме одной овечки, которую он купил маленькую и выкормил, и она выросла у него вместе с детьми его; от хлеба его она ела, и из его чаши пила, и на груди у него спала, и была для него, как дочь;
УПО: А вбогий нічого не мав, окрім однієї малої овечки, яку він набув та утримував при житті. І росла вона з ним та з синами його разом, із кавалка хліба його їла й з Келіха його пила, та на лоні його лежала, і була йому як дочка.
KJV: But the poor man had nothing, save one little ewe lamb, which he had bought and nourished up: and it grew up together with him, and with his children; it did eat of his own meat, and drank of his own cup, and lay in his bosom, and was unto him as a daughter.

4. и пришел к богатому человеку странник, и тот пожалел взять из своих овец или волов, чтобы приготовить [обед] для странника, который пришел к нему, а взял овечку бедняка и приготовил ее для человека, который пришел к нему.
УПО: І прийшов до багатого чоловіка подорожній, та той жалував узяти з худоби своєї дрібної чи з худоби своєї великої, щоб спорядити їжу для подорожнього, що до нього прийшов, і він узяв овечку того вбогого чоловіка, і спорядив її для чоловіка, що до нього прийшов...
KJV: And there came a traveler unto the rich man, and he spared to take of his own flock and of his own herd, to dress for the wayfaring man that was come unto him; but took the poor man's lamb, and dressed it for the man that was come to him.

5. Сильно разгневался Давид на этого человека и сказал Нафану: жив Господь! достоин смерти человек, сделавший это;
УПО: І сильно запалав Давидів гнів на того чоловіка, і він сказав до Натана: Як живий Господь, вартий смерти той чоловік, що чинить таке.
KJV: And David's anger was greatly kindled against the man; and he said to Nathan, As the LORD liveth, the man that hath done this thing shall surely die:

6. и за овечку он должен заплатить вчетверо, за то, что он сделал это, и за то, что не имел сострадания.
УПО: А овечку він оплатить чотирикротно, за те, що зробив таку річ, і за те, що не змилосердився.
KJV: And he shall restore the lamb fourfold, because he did this thing, and because he had no pity.

7. И сказал Нафан Давиду: ты -- тот человек. Так говорит Господь Бог Израилев: Я помазал тебя в царя над Израилем и Я избавил тебя от руки Саула,
УПО: І сказав Натан до Давида: Ти той чоловік! Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я помазав тебе над Ізраїлем, і Я спас тебе з Саулової руки.
KJV: And Nathan said to David, Thou art the man. Thus saith the LORD God of Israel, I anointed thee king over Israel, and I delivered thee out of the hand of Saul;

8. и дал тебе дом господина твоего и жен господина твоего на лоно твое, и дал тебе дом Израилев и Иудин, и, если этого [для тебя] мало, прибавил бы тебе еще больше;
УПО: І дав тобі дім твого пана, та жінок пана твого на лоно твоє, і дав тобі дім Ізраїля та Юди, а якщо цього мало, то додам тобі ще цього та того.
KJV: And I gave thee thy master's house, and thy master's wives into thy bosom, and gave thee the house of Israel and of Judah; and if that had been too little, I would moreover have given unto thee such and such things.

9. зачем же ты пренебрег слово Господа, сделав злое пред очами Его? Урию Хеттеянина ты поразил мечом; жену его взял себе в жену, а его ты убил мечом Аммонитян;
УПО: І чому ти зневажив Господнє слово, і вчинив це зло в очах Його? Хіттеянина Урію вбив ти мечем, а його дружину взяв собі за жінку. А його вбив мечем Аммонових синів.
KJV: Wherefore hast thou despised the commandment of the LORD, to do evil in his sight? thou hast killed Uriah the Hittite with the sword, and hast taken his wife to be thy wife, and hast slain him with the sword of the children of Ammon.

10. итак не отступит меч от дома твоего во веки, за то, что ты пренебрег Меня и взял жену Урии Хеттеянина, чтоб она была тебе женою.
УПО: А тепер не відступить меч від твого дому аж навіки за те, що зневажив ти Мене, і взяв дружину хіттеяника Урії, щоб була тобі за жінку.
KJV: Now therefore the sword shall never depart from thine house; because thou hast despised me, and hast taken the wife of Uriah the Hittite to be thy wife.

11. Так говорит Господь: вот, Я воздвигну на тебя зло из дома твоего, и возьму жен твоих пред глазами твоими, и отдам ближнему твоему, и будет он спать с женами твоими пред этим солнцем;
УПО: Так сказав Господь: Ось Я наведу на тебе зло з твого дому, і заберу жінок твоїх на очах твоїх, і дам ближньому твоєму, а він покладеться з жінками твоїми при світлі цього сонця.
KJV: Thus saith the LORD, Behold, I will raise up evil against thee out of thine own house, and I will take thy wives before thine eyes, and give them unto thy neighbor, and he shall lie with thy wives in the sight of this sun.

12. ты сделал тайно, а Я сделаю это пред всем Израилем и пред солнцем.
УПО: Хоч ти вчинив потаємно, а Я зроблю цю річ перед усім Ізраїлем та перед сонцем.
KJV: For thou didst it secretly: but I will do this thing before all Israel, and before the sun.

13. И сказал Давид Нафану: согрешил я пред Господом. И сказал Нафан Давиду: и Господь снял [с тебя] грех твой; ты не умрешь;
УПО: І сказав Давид до Натана: Згрішив я перед Господом! А Натан сказав до Давида: І Господь зняв твій гріх, не помреш!
KJV: And David said unto Nathan, I have sinned against the LORD. And Nathan said unto David, The LORD also hath put away thy sin; thou shalt not die.

14. но как ты этим делом подал повод врагам Господа хулить Его, то умрет родившийся у тебя сын.
УПО: Та що ти спонукав зневаження Господа цією річчю, то син твій, народжений тобі, конче помре.
KJV: Howbeit, because by this deed thou hast given great occasion to the enemies of the LORD to blaspheme, the child also that is born unto thee shall surely die.

15. §И пошел Нафан в дом свой. И поразил Господь дитя, которое родила жена Урии Давиду, и оно заболело.
УПО: І пішов Натан до свого дому, а Господь уразив дитя, що Давидові породила Урієва жінка, і воно захворіло.
KJV: And Nathan departed unto his house. And the LORD struck the child that Uriah's wife bare unto David, and it was very sick.

16. И молился Давид Богу о младенце, и постился Давид, и, уединившись провел ночь, лежа на земле.
УПО: А Давид молив Бога за дитинку, і постив Давид, і входив до кімнати, і ночував, поклавшись на землю.
KJV: David therefore besought God for the child; and David fasted, and went in, and lay all night upon the earth.

17. И вошли к нему старейшины дома его, чтобы поднять его с земли; но он не хотел, и не ел с ними хлеба.
УПО: І прийшли старші його дому до нього, щоб підняти його з землі, та він не хотів, і не підкріпився з ними хлібом.
KJV: And the elders of his house arose, and went to him, to raise him up from the earth: but he would not, neither did he eat bread with them.

18. На седьмой день дитя умерло, и слуги Давидовы боялись донести ему, что умер младенец; ибо, говорили они, когда дитя было еще живо, и мы уговаривали его, и он не слушал голоса нашего, как же мы скажем ему: `умерло дитя'? Он сделает что -- нибудь худое.
УПО: І сталося сьомого дня, і померло те дитя, а Давидові слуги боялися донести йому, що померло те дитя, бо казали: Ось як була та дитина живою, говорили ми до нього, та не слухав він нашого голосу; а як ми скажемо до нього: Померло це дитя, то ще вчинить щось лихе.
KJV: And it came to pass on the seventh day, that the child died. And the servants of David feared to tell him that the child was dead: for they said, Behold, while the child was yet alive, we spake unto him, and he would not hearken unto our voice: how will he then vex himself, if we tell him that the child is dead?

19. И увидел Давид, что слуги его перешептываются между собою, и понял Давид, что дитя умерло, и спросил Давид слуг своих: умерло дитя? И сказали: умерло.
УПО: А Давид побачив, що слуги його шепочуться поміж собою, і зрозумів Давид, що померло те дитя. І сказав Давид до своїх слуг: Чи не померло те дитя? А ті відказали: Померло.
KJV: But when David saw that his servants whispered, David perceived that the child was dead: therefore David said unto his servants, Is the child dead? And they said, He is dead.

20. Тогда Давид встал с земли и умылся, и помазался, и переменил одежды свои, и пошел в дом Господень, и молился. Возвратившись домой, потребовал, чтобы подали ему хлеба, и он ел.
УПО: І звівся Давид із землі, і помився, і намастився, і змінив свою одежу, і ввійшов до Господнього дому та й поклонився. Потому ввійшов до свого дому, і захотів їсти, і поклали йому хліба, і він їв.
KJV: Then David arose from the earth, and washed, and anointed himself, and changed his apparel, and came into the house of the LORD, and worshipped: then he came to his own house; and when he required, they set bread before him, and he did eat.

21. И сказали ему слуги его: что значит, что ты так поступаешь: когда дитя было еще живо, ты постился и плакал; а когда дитя умерло, ты встал и ел хлеб?
УПО: І сказали йому слуги його: Що це за річ, яку ти вчинив? Коли те дитя жило, ти постив та плакав; а як померло те дитя, ти встав та й їв хліб?
KJV: Then said his servants unto him, What thing is this that thou hast done? thou didst fast and weep for the child, while it was alive; but when the child was dead, thou didst rise and eat bread.

22. И сказал Давид: доколе дитя было живо, я постился и плакал, ибо думал: кто знает, не помилует ли меня Господь, и дитя останется живо?
УПО: А він відказав: Коли те дитя ще жило, я постив та плакав, бо казав: Хто знає, може Господь учинить мені милість, і буде жити дитя те?
KJV: And he said, While the child was yet alive, I fasted and wept: for I said, Who can tell whether GOD will be gracious to me, that the child may live?

23. А теперь оно умерло; зачем же мне поститься? Разве я могу возвратить его? Я пойду к нему, а оно не возвратится ко мне.
УПО: А тепер, померло воно. Нащо то я б постив? Чи зможу ще повернути його? Я піду до нього, а воно не вернеться до мене...
KJV: But now he is dead, wherefore should I fast? can I bring him back again? I shall go to him, but he shall not return to me.

24. И утешил Давид Вирсавию, жену свою, и вошел к ней и спал с нею; и она родила сына, и нарекла ему имя: Соломон. И Господь возлюбил его
УПО: І потішив Давид жінку свою Вірсавію, і прийшов до неї, і ліг із нею. І вона вродила сина, а він назвав ім'я йому: Соломон. І Господь полюбив його,
KJV: And David comforted Bathsheba his wife, and went in unto her, and lay with her: and she bare a son, and he called his name Solomon: and the LORD loved him.

25. и послал пророка Нафана, и он нарек ему имя: Иедидиа по слову Господа.
УПО: і послав пророка Натана, і той назвав ім'я йому: Єдід'я, ради Господа.
KJV: And he sent by the hand of Nathan the prophet; and he called his name Jedidiah, because of the LORD.

26. §Иоав воевал против Раввы Аммонитской и взял [почти] царственный город.
УПО: А Йоав воював з Раббою аммонітян, і здобув царське місто.
KJV: And Joab fought against Rabbah of the children of Ammon, and took the royal city.

27. И послал Иоав к Давиду сказать ему: я нападал на Равву и овладел водою города;
УПО: І послав Йоав послів до Давида, і сказав: Воював я з Раббою, і здобув я місто води.
KJV: And Joab sent messengers to David, and said, I have fought against Rabbah, and have taken the city of waters.

28. теперь собери остальной народ и подступи к городу и возьми его; ибо, если я возьму его, то мое имя будет наречено ему.
УПО: А тепер збери решту народу, і таборуй біля міста, та здобудь його, щоб не здобув те місто я, і щоб не було воно назване моїм ім'ям.
KJV: Now therefore gather the rest of the people together, and encamp against the city, and take it: lest I take the city, and it be called after my name.

29. И собрал Давид весь народ и пошел к Равве, и воевал против нее и взял ее.
УПО: І зібрав Давид увесь народ, і пішов до Рабби, і воював із нею, та й здобув її.
KJV: And David gathered all the people together, and went to Rabbah, and fought against it, and took it.

30. И взял Давид венец царя их с головы его, -- а в нем было золота талант и драгоценный камень, -- и возложил его Давид на свою голову, и добычи из города вынес очень много.
УПО: І взяв він корону з голови їхнього царя, а вага її талант золота, та дорогий камінь, і Давид поклав її на свою голову. І він виніс дуже багато здобичі з того міста.
KJV: And he took their king's crown from off his head, the weight whereof was a talent of gold with the precious stones: and it was set on David's head. And he brought forth the spoil of the city in great abundance.

31. А народ, бывший в нем, он вывел и положил их под пилы, под железные молотилки, под железные топоры, и бросил их в обжигательные печи. Так он поступил со всеми городами Аммонитскими. И возвратился после того Давид и весь народ в Иерусалим.
УПО: А народ, що був у ньому, він повиводив, і поклав їх під пилку, і під залізні долота та під залізні сокири, і позаганяв їх до цегельняної печі. І так робив він усім аммонітським містам. І вернувся Давид та ввесь народ до Єрусалиму.
KJV: And he brought forth the people that were therein, and put them under saws, and under harrows of iron, and under axes of iron, and made them pass through the brick-kiln: and thus did he unto all the cities of the children of Ammon. So David and all the people returned unto Jerusalem.

<< Предыдущая глава // Следующая глава >>


Пожертвования на сайт:
Webmoney WMZ: Z326584377450
Webmoney WMR: R125197738279
  Архив христианских новостей: 2014 / 2013 / 2012 / 2011 / 2010 / 2009 / 2008
Обратная связь / Реклама тут / Подписки / История Вебмастеру (Суперпредложение!)
Совместно с Твоя Библия
Библия, христианские новости, ответы на все вопросы

   

Каталог христианских ресурсов Для ТЕБЯ Rambler's Top100 Rambler's Top100